30 років потому
Цього року виповнилося 30 років з дня трагедії на Чорнобильській АЕС. Існує безліч міфів про аварію, офіційні дані також не завжди точні. Тим не менш, вона стала найбільш серйозною аварією за всю історію ядерної енергетики.
26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, який повністю зруйнував реактор. Так звана активна стадія аварії тривала 10 діб. Весь цей час відбувалися надзвичайно інтенсивні викиди радіоактивних елементів. У тому числі - ізотопів урану, плутонію, йоду-131, цезію-134, цезію-137, стронцію-90.
За офіційними даними забруднення зазнало понад 200 000 кв. км. Приблизно 70% - на території Білорусі, Росії та України. Після аварії утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не тільки сучасну Україну, Білорусь і Росію, які знаходилися поблизу ЧАЕС, але і Східну Фракію, Македонію, Сербію, Хорватію, Болгарію, Грецію, Румунію, Литву, Естонію, Латвію, Фінляндію, Данію, Норвегію, Швецію, Австрію, Угорщину, Чехію, Словаччину, Нідерланди, Бельгію, Словенію, Польщу, Швейцарію, Німеччину, Італію, Ірландію, Францію (разом з Корсикою), Великобританію і острів Мен.
В результаті вибуху в атмосферу було викинуто 190 тонн радіоактивних речовин. Через аварію більше 200 тисяч людей змушені були покинути свої будинки і тікати від невидимого ворога. Аварія стала причиною серйозних соціальних і психологічних проблем в житті постраждалих від неї людей, і завдала значної економічної шкоди всьому регіону. Внаслідок радіоактивного забруднення на значній території спостерігається зростання захворюваності серед постраждалого населення. Виявлено наявність множинних хронічних психологічних травм, що призводять до розвитку невротичних розладів (від 58,6% до 71, 5%). У більшості дітей виявлено невротичні реакції, труднощі в адаптації до умов колективу і до розумових навантажень. Найчастіше визначаються стигми дізембріогенеза, вегето-судинна дистонія, зниження імунного статусу, функціональна недостатність щитовидної залози. Серед населення, що проживає на забруднених радіонуклідами територіях, також відзначається стійка тенденція до зростання захворюваності на злоякісні новоутворення. На майбутнє за доцільне забезпечити тривалий медичний нагляд за виявленими групами підвищеного ризику, до яких відноситься і дитяче населення забруднених районів. Зберігається необхідність проведення постійного радіаційного моніторингу забруднених територій і реалізації заходів соціально-економічної реабілітації населення та територій.
У зв'язку з цією серйозною катастрофою і проблемою, яка вплинула не тільки на ситуацію в Україні, а й у ряді інших країн, на допомогу і підтримку відгукнулися багато країн, міжнародні фонди, різні організації, неурядові об'єднання, і що найважливіше прості сім'ї. Надалі для вирішення існуючих проблем, поряд із соціальним захистом постраждалих від аварії, основні зусилля необхідно направити на економічний та суспільний відродження забруднених територій.
Зелений Хрест спрямовує свої зусилля на допомогу постраждалим сім'ям та дітям, які проживають на територіях, забруднених внаслідок Чорнобильської аварії в Україні. Організація проводить свою діяльність в рамках міжнародної програми SOCMED з 1999 року.
Завдяки підтримці міжнародних донорів і тісній співпраці з Зеленим Хрестом Швейцарії (GCCH) і Міжнародним Зеленим Хрестом (GCI) протягом багатьох років надається допомога найбільш уразливим верствам населення, дітям, матерям і багатодітним, малозабезпеченим сім'ям.
Щороку група, яку організовує Зелений Хрест Швейцарії, бере участь у заходах, присвячених аварії на Чорнобильській АЕС, щоб вшанувати пам'ять загиблих, висловити свою солідарність та зобов'язання у вирішенні нагальних проблем, пов'язаних з наслідками катастрофи. Традиційно група відвідує атомну станцію, місто Прип'ять і Чорнобиль, бере участь в нічний церемонії. Цього разу учасники групи також відвідали виселені села Редьківка і Губичі, які відносять до другої Чорнобильській зоні, де проживають самосели і поспілкувалися з ними. Під час візиту група більш детально ознайомилася з діяльністю програми SOCMED в Україні, учасники групи відвідали сім'ї в селі Пакуль і Мньов, взяли участь в засіданні клубу «Матері і дитини», а також відвідали дитячий будинок в місті Славутичі. Була можливість поспілкуватися з сім'ями, жителями міста Славутич, працівниками атомної станції, ліквідаторами аварії на ЧАЕС.
Адміністрація міста Славутич в особі мера Юрія Фомічова відзначила нагородами і вдячністю Зелений Хрест. Медалі за співпрацю і допомогу у вирішенні соціальних питань сімей, які проживають в чорнобильських зонах, були урочисто вручені і передані для президента Зеленого Хреста Швейцарії Мартіну Боймле, Виконавчому директору Зеленого Хреста Швейцарії Наталі Гізі, директору міжнародної програми SOCMED Марії Вітальяно, а також Президенту Зеленого Хреста України Максиму Тимошенко. Виконавчий комітет Славутицької міської ради Управління інформації та електронного врядування від імені начальника управління подякував Зелений Хрест за багаторічну співпрацю і підтримку. Ветерани та ліквідатори аварії на ЧАЕС вручили грамоту і пам'ятну книгу про Славутич Виконавчому директору GCU Юрію Сапізі за допомогу і підтримку і за багаторічну співпрацю. Марія Вітальяно під час зустрічі з ветеранами та ліквідаторами наголосила на важливості та висловила вдячність за все, що було зроблено героями в ті перші дні і місяці після аварії. Чорнобильські проблеми залишаються не вирішеними, вимагають подальшого уваги, прихильності і залучення багатьох сторін в майбутньому.
Успішна діяльність Зеленого Хреста в Україні можлива завдяки плідній роботі Команди, тісної співпраці з партнерами з GCCH і GCI, а також місцевими органами влади. Висловлюємо свою вдячність кожному учаснику групи, які в цьому році приїхали відвідати Україну і були в ці дні з народом України, у дні пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Окрема подяка партнерам з Відділу міжнародного співробітництва та інформації ДСП ЧАЕС за їх зусилля і важливу підтримку.
Сподіваємося, що такої біди і катастрофи, яка сталася в Україні, більше не трапиться на планеті Земля.
Дмитро Сапіга
Інформаційна і технічна підтримка GCU
