Ми Українці, а в першу чергу ми люди!

Дорогі наші друзі та партнери,

Дорогі наші люди, які особисто не знають так добре мене і нашу Команду, але все ж таки вірять нам, хочуть і можуть разом з нами та продовжувати допомагати біженцям та переселенцям, дітям та сім'ям з Ірпеня, Бучі, Херсона, Маріуполя, Києва, Донецького та Луганського регіону, а також з інших міст та сіл України, в яких проходить окупація російськими солдатами. 

Місць, де мешкають мирні жителі, які хочуть жити у своїй країні. 

Росія не залишає своїх планів захопити всю Україну, у тому числі й Київ, - заявила заступник міністра оборони України, Ганна Маляр, в ефірі телемарафону. 
Але ж ми з вами знаємо, що цього не буде ніколи. 
Вона наголосила, що зараз триває гаряча фаза війни. 

Так, складно. Так, непросто. 
Проте ми знаємо себе та любимо нашу країну. 
Наша перемога близька і тому ми продовжуємо все для неї робити і витрачаємо все своє життя заради цієї перемоги над ворогом.

Ми раді будь-якій допомозі волонтерів та допомозі у вигляді гуманітарних вантажів і не відмовляємось від фінансової підтримки для людей, які не просять, але мають потребу в усьому. 

Завтра на кордоні ми готуємось отримати вантаж для госпіталів, пологових будинків, територіальної оборони, пенсіонерів, дітей та сім'єю.

Я особисто та вся наша команда просимо Вас бути і найголовніше залишатися українцями. 

Я, з частиною команди Зеленого хреста зараз перебуваємо біля кордону та з нетерпінням чекаємо на гуманітарний вантаж: продукти та медикаменти, які важливі та необхідні для сотні тисяч сімей зараз.

З початку війни Зелений Хрест України на своїй польовій кухні у Києві годує понад 650 людей щодня, а на території однієї з Київських шкіл для того, щоб мати можливість нагодувати людей, наші волонтери готують понад 300 літрів гарячих перших та других страв щодня. 
Після того як було звільнено людей, які перебували в окупації у Бучі та прилеглих містах, Зелений Хрест України щодня годує понад 200 сімей, які перебували під цією жахливою окупацією.

Крім того, завдяки згуртованості та своєчасній залученості, 21 500 осіб у місті Славутич мають можливість їсти свіжий хліб.

Велика частина нашої допомоги проводиться на території Закарпатського регіону. 
На базах "Шаян-гора", "Червона Рута", центр "Опришки", які раніше призначалися для відпочинку, зараз живуть і харчуються повністю безкоштовно близько 450 біженців з різних точок нашої України. 

Цього тижня ми з Командою доставляли гуманітарний вантаж, який складався з їжі, медикаментів, речей першої потреби до села Четирбоки, що на Хмельниччині.

Нам усім нелегко. 
Солдатам в окопах, матерям та сім'ям, волонтерам та простому цивільному населенню. Однак ми знаємо і віримо, не сподіваємось, а саме віримо в закінчення цієї страшної війни, яка буде дуже скоро закінчена нашою, так, саме нашою перемогою. 

Перемогою українського народу.

Будучи два тижні у Закарпатському регіоні, я ще більше побачив і зрозумів для себе, що ми самі можемо зробити більше, ніж ми робимо зараз.

У зв'язку з цим я закликаю і прошу тих власників баз відпочинку, туристичних баз та санаторіїв, які з якоїсь причини припинили та скоротили діяльність, відкрити свої двері та серця для тих людей, які зараз потребують елементарного: співчуття до них та людської поваги до того лиха, яке вони відчувають зараз, втративши все, що вони мали.

Але найголовніше: вони не втратили совість і честь, шляхетність та гідність, любов до своєї батьківщини та родин. 

Все починається в житті у малого. 

Протягніть руку допомоги тим, хто потребує Вашої підтримки, щоб завтра Вам було не соромно дивитися в очі своїм дітям та сім'ї, щоб Ви не померли від сорому та болю від Вашої байдужості та невігластва, від дурості та від простої неповаги до тих, хто потребує.

Ми всі діти Божі і ми всі закликаємо зараз, саме зараз, згадати про це і замислитися про справи та вчинки, слова та дії, які Ви, українці, можете ще встигнути зробити для сімей, які чекають від Вас лише співчуття та розуміння. 

З повагою і надією що багато хто зрозумів мене і прочитав між рядками те, що я хотів сказати для тих хто закрив свій бізнес і закрився в собі, тому, хто не хоче або не вміє протягнути руку допомоги і поділитися лише маленькою частиною свого достатку з тими хто цього потребує зараз від Вас.

Бути добру! 

Ми переможемо зло дуже скоро. 

Юрій Сапіга.