• Головна
  • Новини
  • Cоціальні кооперативи і соціальні фірми в європейських країнах: уроки для України

Cоціальні кооперативи і соціальні фірми в європейських країнах: уроки для України

Останні тридцять-сорок років у європейському регіоні, а саме в країнах Західної Європи, спостерігається зростання такого явища, як соціальне підприємництво, інституційно представленого різними соціальними підприємствами, до яких, згідно з традиціями європейських досліджень проблем соціальної економіки, відносять соціальні кооперативи (як подальший розвиток традиційної кооперативної системи), соціальні фірми, асоціації, благодійні фонди, неприбуткові волонтерські організації та інші установи, що орієнтуються на принципи соціального підприємництва.

Серед основоположних принципів соціального підприємництва необхідно назвати, насамперед, яскраво виражений соціальний характер діяльності, який реалізується через цілеспрямоване вирішення існуючих у суспільстві соціальних проблем; новаторський підхід, що виявляється як в пропозиції нових ідей для розв'язання певної соціальної проблеми або зниження її гостроти, так і в новій комбінації наявних ресурсів для досягнення поставленої перед підприємством соціальної мети; наявність стійкого комерційного і фінансового механізму забезпечення самоокупності та конкурентоспроможності підприємства, що сприяє незалежності організації від благодійних внесків та грантів (хоча і не виключає їх в якості додаткових фінансових ресурсів); послідовна прихильність соціальної місії підприємства всіх його учасників, яка також виражається в напрямку одержуваного прибутку на реалізацію соціальних цілей; прийняття на себе певних зобов'язань у відношенні місцевих громад, в межах яких здійснюється діяльність соціальних підприємств, а саме додаток зусиль щодо забезпечення сталого соціального розвитку місцевого співтовариства (найчастіше, саме накопичені на місцевому рівні соціальні проблеми виявляються передумовою для виникнення специфічних соціально-економічних організацій).

Оскільки не представляється можливим всебічно деталізувати історію, теорію і практику соціального підприємництва, ми зупиняємося на діяльності таких організаційно-правових форм соціальних підприємств, як соціальні кооперативи і соціальні фірми, що з'явилися в країнах Західної Європи в середині 70-х рр.. XX в. і заклали основи самої сфери соціального підприємництва.

На думку західних дослідників, першість у створенні соціальних кооперативів належить італійцям. У 1973 р. в м. Трієст, на північному сході Італії, розформовувалася лікарня, де отримували необхідну медичну допомогу і догляд хворі з психічними відхиленнями. Був створений робочий кооператив, який надав роботу цим громадянам і надавав послуги з прибирання міських громадських будівель. У 1985 р. його членами були вже 130 осіб. До 1994 р. річний дохід подібних кооперативів Трієста виріс до 5 млн. дол, а через десять років становив 14 млн. дол.. [2, c. 1488]

Соціальні кооперативи міста об'єдналися в консорціум, куди увійшли готель, кафе, ресторан, транспортна компанія і компанія з відновлення будівель. На сьогоднішній день всі контракти з прибирання громадських будівель і міських вулиць муніципалітет Трієста укладає з соціальними кооперативами. Їх членів залучають до благоустрою (озеленення) вулиць, надання послуг з доставки продуктових замовлень та ін.. Одночасно зі зміцненням економічних позицій соціальних кооперативів відбувалося становлення фундаментальних принципів їх соціальної діяльності: від однієї третини до половини робочих місць в них надається людям з так званими обмеженими можливостями, які мають психічні та фізичні відхилення, що не дають можливості для працевлаштування в звичайних фірмах. Не допускається ніяких дискримінацій в оплаті праці, розмір якої визначається середньо ринковими показниками. Бізнес орієнтований на самоокупність. Крім того, кооперативи беруть на себе навчання необхідним трудовим навичкам таких категорій громадян, які отримують за час навчання стипендії з державного бюджету. Модель соціального кооперативу набула в італійській соціально-економічній системі популярності та широкого розмаху. На початок 2009 р. в Італії діяло близько 14 тис. соціальних кооперативів, 35,8% яких розташовується в північних областях країни, а 27,7% - в південних. Кооперативи надають роботу понад 317 тис. чоловік [3, c. 7].

Юридична діяльність соціальних кооперативів була оформлена законом № 381 в 1991 р., в результаті чого Італія стала першою країною в Європі, яка законодавчо визнала соціальні підприємства та соціальне підприємництво. Згідно з цим законом соціальні кооперативи представлені двома типами. Тип «А» - це соціальні кооперативи, що функціонують як комерційні фірми, що надають послуги в галузі охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення, які тісно співпрацюють з муніципалітетами, отримуючи від останніх замовлення на постачання товарів і послуг. Близько 55% італійських соціальних кооперативів відносяться до даного типу.

Кооперативи типу «В» орієнтовані на створення робочих місць для тих категорій громадян, які стали ізольованими від традиційного ринку праці і не мають можливості самостійного працевлаштування (люди з психічними та фізичними обмеженнями, колишні засуджені, алкоголіки і наркомани, бездомні, хронічні безробітні та молодь). Їх місія - ліквідувати існуючу соціальну ізоляцію таких людей і забезпечити їх зайнятість і соціальну інтеграцію.

Найбільша кількість соціальних підприємств (соціальних фірм) окрім Італії знаходяться в Німеччині. Перші з'явилися ще в 1978 р. У 2005 р. налічувалося понад 500 таких компаній, які надавали роботу 16,5 тис. чоловік [2, c. 1488]. Ці підприємства функціонують як некомерційні компанії, що виробляють товари або надають послуги, такі як малярні роботи і транспортні послуги.

У Великобританії до соціальних підприємств відносяться традиційні кооперативи та товариства взаємного страхування, соціальні кооперативи, волонтерські організації, що надають послуги та забезпечують зайнятість, товариства, які надають послуги в сфері охорони здоров'я і соціального забезпечення, бізнес-спільноти, що займаються навчанням, соціальні фірми, організації, які вирішують проблеми житла для бездомних та ін.. У 2005 р. у Великобританії налічувалося близько 15 тис. соціальних підприємств з товарообігом 22,3 млрд. євро. У них працювало 775 тис. чоловік, включаючи 300 тис. добровольців. У цілому різні інститути соціальної економіки забезпечували 8,4% зайнятості [4, c. 34].

Дослідження показують, що в Західній Європі соціальні підприємства активно використовують правову форму некомерційного об'єднання або кооперативу. Соціальні підприємства функціонують у формі об'єднань в тих країнах, де юридично об'єднання мають певну свободу під час продажу товарів та послуг на відкритому ринку. У таких країнах, як Фінляндія, Швеція, Іспанія, де об'єднання законодавчо більш обмежені, діяльність соціальних підприємств здійснюється, як правило, в правовій формі кооперативів.

В рамках міжнародної програми SOCMED, при активній фінансовій підтримці Green Cross Швейцарія, Green Cross Україна реалізовує проект Соціальні кооперативи, спрямований на поліпшення добробуту сімей, які проживають на забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС територіях. Учасники проекту безкоштовно отримують  десять кроликів в сім'ю для їх подальшого розведення, при цьому їм надаються необхідні консультації, тренінги, навчання й послуги ветеринара. Через деякий час, коли кількість кроликів збільшується, сім'я-учасник проекту передає 10 кроленят наступній родині, і таким чином діяльність соціальних кооперативів розвивається, надаючи можливість більшій кількості людей стати більш незалежними, обізнаними, поліпшити стан свого здоров'я і матеріальне становище сім'ї. Сьогодні проект розвивається повільно, оскільки багато родин не готові вирощувати кроликів, мають проблеми з придбанням кормів та ветеринарією. Ми сподіваємося, що надалі ситуація зміниться, і проект буде активно розвиватися в Житомирській, Чернігівській області, Білоцерківському та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області.

Список використаних джерел

1. Юрманова Олена, кандидат економічних наук, Донецький інститут залізничного транспорту, м. Донецьк.
2. Warner R., Mandiberg J. An Update on Affirmative Businesses or Social Firms for People With Mental Illness // Psychiatric services. – 2006. – Vol. 57, № 10. – p. 1488-1492.
3. Carini C. The Italian Social cooperatives in the 2008. – 3rd EMES International Research Conference on Social Enterprise, Denmark. – July 4-7, 2011. –27 p.
4. Defourny J., Nyssens M. Social Enterprise in Europe: recent trends and developments. – Li?ge: EMES European Research Network, 2008. – 40 p.
Logo Big

Дякуємо Вам за інтерес, який Ви проявили до нашої організації.

Ми відкриті для конструктивного діалогу та співпраці, а також сподіваємося на Вашу підтримку.

Національна екологічна благодійна організація "Зелений Хрест України"

IBAN: UA 70 322313 0000026008000041756